З погляду сучасної науки, хронічна пневмонія являє собою набуте хронічне захворювання легень, яке характеризується незворотними змінами у вигляді деформації бронхів, судин та пневмосклерозу в одному або декількох сегментах. Цей неспецифічний .бронхолегеневий процес супроводжується рецидивами запалення легеневої тканини або бронхів.

Виділяють первинну та вторинну хронічну пневмонію. Вторинна хронічна пневмонія, що характеризується дифузним та поширеним процесом, розвивається за наявності системних та спадкових захворювань з ураженням легень (муковісцидоз, синдром Хаммена—Річа, саркоїдоз тощо), природжених вад бронхолегеневої системи (синдром Вільямса—Кемпбел-ла, трахеобронхомегалія, трахеобро'нхомаляція та ін.).
Морфологічною основою власне хронічної пневмонії вважають обмежений (сегментарний, полісегментарний, частковий) пневмосклероз та стійкі деформації бронхів у його зоні.

Сучасна класифікація хронічних пневмоній передбачає виділення таких показників: локалізація та об'єм патологічного процесу (сегмент або сегменти, частка), характер ураження бронхів (деформація, бронхоекта-зи— циліндричні, мішковидні, змішані); бронхостеноз; характер ендо-бронхіту — катаральний, гнійний, локальний, дифузний; період хвороби — загострення, ремісія; ступені дихальної недостатності; ускладнення (обструктивний синдром, емфізема, абсцедування тощо).

Етіологія. Хронічна пневмонія є поліетіологічним захворюванням, при-.чому роль різних чинників у його виникненні неоднакова. Основною причиною розвитку хронічного бронхолегеневого процесу вважають затяжну сегментарну або полісегментарну пневмонію, оскільки через 6 міс та більше від початку хвороби морфологічні зміни стають незворотними.

Запальний процес за хронічної пневмонії реалізується та підтримує-' ться мікробною флорою. Найчастіше висівають гемофільну паличку та пневмокок, висіюваність яких складає відповідно 66,1 та 28,2 %. Можлива також їх асоціація. Роль стафілокока у генезі розвитку та загострення хронічної пневмонії незначна. Має певне значення також несприятливий преморбідний стан дитини (раннє штучне вигодовування, часті захворювання— ГРВІЛ бронхіт, пневмонія), її вік (у дітей раннього віку пневмонія має важчий перебіг), наявність супутньої патології (анемія, рахіт, гіпотрофія, ЛОР-патологія тощо), низький соціально-економічний статус сім'ї.